трок
ПОПРУ́ГА (частина кінської збруї), ТРОК, ПІДПРУ́ГА заст. Кінь виривається з теплих попруг — Що йому холод, як воля всміхається! (Б. Олійник); Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід (збірник "Українські поети-романтики 20-40-х років XІX ст."); Сіраш вивів свіжого коня, перекинув на нього сідло, затягнув підпруги (О. Сизоненко).
Словник синонімів української мови