тропар
ТРОПА́Р, я́, ч., церк. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні.
Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося, само обличчя землі стало іншим, а тропарі й кондаки співають усе на тих же вісім гласів, при тих же самих словах плюють на сатану по тричі, тими ж самими рухами творять обряд (Хотк., II, 1966, 352);
Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак (Вороний, Вибр., 1959, 123).
Словник української мови (СУМ-11)