трофіка
ТРО́ФІКА, и, ж., фізл. Живлення і обмін речовин у тканинах організму.
Вся сукупність хімічних процесів живлення й обміну, що протікають у живих тканинах і є умовою їх нормальної функції і будови, становить трофіку тканини (Курс патології, 1956, 119).
∆ Тро́фіка нерво́ва — вплив нервової системи на живлення органів і тканин, на обмін речовин і на життєдіяльність організму. І.
П. Павлов встановив основні закономірності фізіології кровообігу, створив вчення про нервову трофіку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 302).
Словник української мови (СУМ-11)