трофіка
ТРО́ФІКА, и, ж., фізл.
Живлення і обмін речовин у тканинах організму.
Вся сукупність хімічних процесів живлення й обміну, що протікають у живих тканинах і є умовою їх нормальної функції і будови, становить трофіку тканини (з наук. літ.).
△ (1) Тро́фіка нерво́ва – вплив нервової системи на живлення органів і тканин, на обмін речовин і на життєдіяльність організму.
І. П. Павлов встановив основні закономірності фізіології кровообігу, створив вчення про нервову трофіку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)