трофіка
ТРО́ФІКА, и, ж., фізл.
Живлення і обмін речовин у тканинах організму.
Вся сукупність хімічних процесів живлення й обміну, що протікають у живих тканинах і є умовою їх нормальної функції і будови, становить трофіку тканини (з наук. літ.).
△ (1) Тро́фіка нерво́ва – вплив нервової системи на живлення органів і тканин, на обмін речовин і на життєдіяльність організму.
І. П. Павлов встановив основні закономірності фізіології кровообігу, створив вчення про нервову трофіку (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трофіка — тро́фіка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- трофіка — тро́фіка (від грец. τροφή – живлення) процес надходження в організм поживних речовин, потрібних для його нормальної життєдіяльності; складова частина обміну речовин. Інша назва – живлення. Словник іншомовних слів Мельничука
- трофіка — -и, ж., фізіол. Живлення та обмін речовин у тканинах організму. Нервова трофіка — вплив нервової системи на живлення органів і тканин, на обмін речовин і на життєдіяльність організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трофіка — ТРО́ФІКА, и, ж., фізл. Живлення і обмін речовин у тканинах організму. Вся сукупність хімічних процесів живлення й обміну, що протікають у живих тканинах і є умовою їх нормальної функції і будови, становить трофіку тканини (Курс патології, 1956, 119). Словник української мови в 11 томах