трофічний
ТРОФІ́ЧНИЙ, а, е, фізл.
Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму.
Під трофічною функцією нервової системи розуміють її вплив на процеси обміну речовин і живлення (з наук. літ.);
Маточне молоко є чудовим біологічним стимулятором, справляє тонізуючу і трофічну дію, регулює обмін речовин і серцеву діяльність (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трофічний — трофі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- трофічний — трофі́чний той, що стосується нервової трофіки; т. нерв – нерв, що регулює обмін речовин і живлення тканин. Словник іншомовних слів Мельничука
- трофічний — -а, -е, фізіол. Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму. Трофічна виразка — виразка, пов'язана з розладами живлення, обміну речовин у тканинах організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трофічний — ТРОФІ́ЧНИЙ, а, е, фізл. Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму. Під трофічною функцією нервової системи розуміють її вплив на процеси обміну речовин і живлення (Курс патології, 1956, 119)... Словник української мови в 11 томах