1. Великий тлумачний словник сучасної мови

трофічний

трофі́чний

-а, -е, фізіол.

Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму.

Трофічна виразка — виразка, пов'язана з розладами живлення, обміну речовин у тканинах організму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трофічний — трофі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трофічний — трофі́чний той, що стосується нервової трофіки; т. нерв – нерв, що регулює обмін речовин і живлення тканин. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трофічний — ТРОФІ́ЧНИЙ, а, е, фізл. Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму. Під трофічною функцією нервової системи розуміють її вплив на процеси обміну речовин і живлення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. трофічний — ТРОФІ́ЧНИЙ, а, е, фізл. Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму. Під трофічною функцією нервової системи розуміють її вплив на процеси обміну речовин і живлення (Курс патології, 1956, 119)... Словник української мови в 11 томах