трохи-трохи

ТРО́ХИ-ТРО́ХИ, присл., розм. Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато.

О, дайте людям трохи-трохи ласки (Кор., Поезії, 1967, 20);

// Ледве-ледве.

Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Ю. Янов., II, 1958, 116).

Тро́хи-тро́хи не… — те саме, що Тро́хи не… ( див. тро́хи).

— Була без тебе [Енея] зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам (Котл., І, 1952, 253);

На заручинах Максим так нализався, що трохи-трохи не побив свого нареченого тестя (Мирний, І, 1949, 214).

Значення в інших словниках

1. трохи-трохи — тро́хи-тро́хи прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. трохи-трохи — див. мало  Словник синонімів Вусика
3. трохи-трохи — ТРО́ХИ-ТРО́ХИ, присл., розм. Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. О, дайте людям трохи-трохи ласки (В. Коротич); // Ледве-ледве. Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. трохи-трохи — присл., розм. Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. || Ледве-ледве.  Великий тлумачний словник сучасної мови