троцькіст

ТРОЦЬКІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник троцькізму.

Розгром троцькістів та їхніх прибічників — це була друга перемога конгресу. Бо цим ми вийшли на широкий шлях великої масової політики (Тич., III, 1957, 37);

Всупереч чітким вказівкам Леніна про створення в районі нейтральної зони регулярних, дисциплінованих частин Червоної Армії троцькісти, що пролізли до штабу дивізії й Реввійськради, намагалися за всяку ціну загальмувати формування цих частин (Скл., Легенд. начдив, 1957, 49).

Значення в інших словниках

1. троцькіст — троцькі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. троцькіст — ТРОЦЬКІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник троцькізму.  Словник української мови у 20 томах
3. троцькіст — -а, ч. Прибічник, послідовник троцькізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. троцькіст — Троцькі́ст, -та; -кі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)