трояндний
ТРОЯ́НДНИЙ, а, е. Те саме, що троя́ндовий.
І вся краса її трояндна Враз спалахнула, розцвіла (Ус., Листя.., 1956, 123);
І народилося з троянди почуття, Що над усе красивіше у світі, Воно віки живе в троянднім квіті, Ім’я якому — вічність і життя (Забашта, Вибр., 1958, 53).
Словник української мови (СУМ-11)