трудолюбець
ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ, лю́бця, ч., рідко. Те саме, що працелю́б.
Образ Максима Рильського в моїй уяві збігається з образом мудрого поета-садівника в гаю української літератури, невтомного трудолюбця, навіки закоханого в народ і його землю (Вітч., 5, 1963, 156).
Словник української мови (СУМ-11)