трудолюбець

ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ, лю́бця, ч., рідко. Те саме, що працелю́б.

Образ Максима Рильського в моїй уяві збігається з образом мудрого поета-садівника в гаю української літератури, невтомного трудолюбця, навіки закоханого в народ і його землю (Вітч., 5, 1963, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудолюбець — трудолю́бець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. трудолюбець — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  3. трудолюбець — ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ, лю́бця, ч., рідко. Те саме, що працелю́б. Образ Максима Рильського в моїй уяві збігається з образом мудрого поета-садівника в гаю української літератури, невтомного трудолюбця, навіки закоханого в народ і його землю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. трудолюбець — -любця, ч., рідко. Те саме, що працелюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трудолюбець — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови