трудолюбець

трудолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудолюбець — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  2. трудолюбець — ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ, лю́бця, ч., рідко. Те саме, що працелю́б. Образ Максима Рильського в моїй уяві збігається з образом мудрого поета-садівника в гаю української літератури, невтомного трудолюбця, навіки закоханого в народ і його землю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. трудолюбець — -любця, ч., рідко. Те саме, що працелюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трудолюбець — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови
  5. трудолюбець — ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ, лю́бця, ч., рідко. Те саме, що працелю́б. Образ Максима Рильського в моїй уяві збігається з образом мудрого поета-садівника в гаю української літератури, невтомного трудолюбця, навіки закоханого в народ і його землю (Вітч., 5, 1963, 156). Словник української мови в 11 томах