трудолюбний

ТРУДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Працьовитий, роботящий, працелюбний.

*Образно. І світле сонце радісно сіяє В моїм прекраснім трудолюбнім краї (Гірник, Сонце.., 1958, 9);

// Сповнений праці.

Шануючи його [І. Вишенського] щирість, прямоту і неустрашену [безстрашну] відвагу, а заразом його чисте й трудолюбне життя, називали його святим чоловіком (Фр., XVI, 1955, 427).

Значення в інших словниках

1. трудолюбний — трудолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трудолюбний — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
3. трудолюбний — ТРУДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Працьовитий, роботящий, працелюбний. * Образно. І світле сонце радісно сіяє В моїм прекраснім трудолюбнім краї (М. Гірник); // Сповнений праці. Шануючи його [І.  Словник української мови у 20 томах
4. трудолюбний — -а, -е. Працьовитий, роботящий, працелюбний. || Сповнений праці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трудолюбний — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ТРУДЯ́ЩИЙ розм., ТРУДОВИ́Й розм., РОБОТЯ́ЩИЙ розм., РОБО́ЧИЙ розм. рідше, БЕРУЧКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови