труночок

ТРУ́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до тру́нок¹.

— От тут недалечка пивничка… Труночок там такий, що тільки ковтай та бровами підкидай… (Вовчок, VI, 1956, 280).

Значення в інших словниках

1. труночок — тру́ночок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. труночок — ТРУ́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до тру́нок¹. – От тут недалечка пивничка... Труночок там такий, що тільки ковтай та бровами підкидай... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. труночок — -чка, ч. Пестл. до трунок I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. труночок — Труночок, -чка м. ум. отъ трунок.  Словник української мови Грінченка