трунути
ТРУ́НУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Торкнути (у 1,5 знач.).
Слуги побачили се, ззирнулися поміж собою, трунули одно друге ліктями (Фр., І, 1955, 235);
Він [камінь] все лежав, мовчазливий, німий, поки от не прийшов опришок і не трунув ногою (Хотк., II, 1966, 204).
Словник української мови (СУМ-11)