трунути
ТРУ́НУТИ, ну, неш, док.,кого, що, діал.
Торкнути (у 1, 5 знач.).
Слуги побачили се, ззирнулися поміж собою, трунули одно друге ліктями (І. Франко);
Він [камінь] все лежав, мовчазливий, німий, поки от не прийшов опришок і не трунув ногою (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)