трунчик
ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹.
А я вийму горілочки фляшу [сулію], ..А він возьме, браття, покуштує,.. Та лиш цмокне: «..Се ж то, куме, трунчик..!» (Пісні та романси.., II, 1956, 156).
Словник української мови (СУМ-11)ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹.
А я вийму горілочки фляшу [сулію], ..А він возьме, браття, покуштує,.. Та лиш цмокне: «..Се ж то, куме, трунчик..!» (Пісні та романси.., II, 1956, 156).
Словник української мови (СУМ-11)