Великий тлумачний словник сучасної мови

трунчик

тру́нчик

-у, ч., діал.

Пестл. до трунок I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. трунчик — тру́нчик іменник чоловічого роду напій діал.  Орфографічний словник української мови
  2. трунчик — ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹. А я вийму горілочки фляшу [сулію], .. А він возьме, браття, покуштує, .. Та лиш цмокне: “.. Се ж то, куме, трунчик..!” (Ю. Федькович).  Словник української мови у 20 томах
  3. трунчик — ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹. А я вийму горілочки фляшу [сулію], ..А він возьме, браття, покуштує,.. Та лиш цмокне: «..Се ж то, куме, трунчик..!» (Пісні та романси.., II, 1956, 156).  Словник української мови в 11 томах