трупопокладення
ТРУПОПОКЛА́ДЕННЯ, я, с., архл. Обряд поховання померлих — закопування в яму в скорченому положенні або на спині з витягнутими ногами.
У похоронному обряді племен, які займали територію сучасної Молдавії, є риси, що зближують їх із західно-подільською групою.. Поряд із скорченими трупопокладеннями трапляються трупоспалення в урнах (Нариси стар. іст УРСР 1957, 177).
Словник української мови (СУМ-11)