трута-зілля

ТРУ́ТА-ЗІ́ЛЛЯ, ~и-~я, ж., нар.-поет. Отруйна рослина.

— Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами… — І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана Завтра отруїти (Шевч., II, 1953, 114).

Значення в інших словниках

1. трута-зілля — тру́та-зі́лля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. трута-зілля — див. отрута  Словник синонімів Вусика
3. трута-зілля — ТРУ́ТА-ЗІ́ЛЛЯ, ~и-~я, ж., нар.-поет. Отруйна рослина. – Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами... – І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана Завтра отруїти (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах