трутизна

ТРУТИ́ЗНА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що отру́та.

[Катря:] Тут якісь краплі. Лікар.. казав, що страшна трутизна, — зразу може покласти… (Стар., Вибр., 1959, 217);

Гадина має трутизну — Спалим її вогнем. Ворог іде на вітчизну — Ми йому шлях перетнем (Павл., Пальм. віть, 1962, 91);

Найстрашніший гріх, Найтяжча вина — Се погорди сміх, Зради трутизна (Вороний, Вибр., 1959, 140);

Хлопець задумався, бо вже юнацька душа затруїлась трутизною успіху (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 244).

Значення в інших словниках

1. трутизна — трути́зна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. трутизна — див. ОТРУТА; (отруйна рослина) трута-зілля; трутина.  Словник синонімів Караванського
3. трутизна — див. отрута  Словник синонімів Вусика
4. трутизна — ТРУТИ́ЗНА, и, ж., нар.-поет. Те саме, що отру́та. [Катря:] Тут якісь краплі. Лікар .. казав, що страшна трутизна, – зразу може покласти... (М. Старицький); Гадина має трутизну – Спалим її вогнем. Ворог іде на вітчизну – Ми йому шлях перетнем (Д.  Словник української мови у 20 томах
5. трутизна — Отрута; гіркота  Словник застарілих та маловживаних слів
6. трутизна — -и, ж., нар.-поет. Те саме, що отрута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. трутизна — ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою).  Словник синонімів української мови
8. трутизна — Тру́та, -та, -ті і трути́зна, -ни  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. трутизна — Трутизна, -ни ж. Отрава. Драг. 185. Дання гірше трутизни. Ном. Щоб ти мі та не дала трутизни якої. Гол. І. 292.  Словник української мови Грінченка