трутний

ТРУ́ТНИЙ, а, е, нар.-поет. Прикм. до тру́та.

Пливе з озер мережаний туман І духмяніють папороті трутні (Бажан, Вибр., 1936, 19).

Значення в інших словниках

1. трутний — тру́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трутний — ТРУ́ТНИЙ, а, е, нар.-поет. Прикм. до тру́та. Пливе з озер мережаний туман І духмяніють папороті трутні (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
3. трутний — -а, -е, нар.-поет. Прикм. до трута.  Великий тлумачний словник сучасної мови