трутний

тру́тний

-а, -е, нар.-поет.

Прикм. до трута.

Значення в інших словниках

1. трутний — тру́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трутний — ТРУ́ТНИЙ, а, е, нар.-поет. Прикм. до тру́та. Пливе з озер мережаний туман І духмяніють папороті трутні (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
3. трутний — ТРУ́ТНИЙ, а, е, нар.-поет. Прикм. до тру́та. Пливе з озер мережаний туман І духмяніють папороті трутні (Бажан, Вибр., 1936, 19).  Словник української мови в 11 томах