Значення в інших словниках
-
трутник —
тру́тник іменник чоловічого роду трут рідко
Орфографічний словник української мови
-
трутник —
ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
трутник —
ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (Тулуб, Людолови, І, 1957, 322).
Словник української мови в 11 томах
-
трутник —
Трутник, -ка м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Словник української мови Грінченка