трутник

тру́тник

іменник чоловічого роду

трут

рідко

Значення в інших словниках

1. трутник — ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
2. трутник — -а, ч., рідко. Те саме, що трут I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трутник — ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (Тулуб, Людолови, І, 1957, 322).  Словник української мови в 11 томах
4. трутник — Трутник, -ка м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.  Словник української мови Грінченка