трухленький
ТРУХЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до тру́хлий.
Сумненько трохи у моїй квартирі: голі стіни, голий стіл, три стареньких стільці, ліжко дерев’яне, трухленьке — і більш нічого, а шкільні хати великі (Вас., IV, 1960, 17).
Словник української мови (СУМ-11)