тряскіт
ТРЯ́СКІТ і діал. ТРА́СКІТ, коту, ч., рідко. Різкий або сухий звук, що чується, коли ламається, тріскається, лопається що-небудь.
Кроква з тряскотом рушиться, іскри стовпом прискають геть угору (Л. Укр., III, 1952, 264);
В тій хвилі Іван почув справді в лісі страшенний стукіт та траскіт (Фр., III, 1950, 141).
Словник української мови (СУМ-11)