тряснути
ТРЯ́СНУТИ див. тря́скати.
ТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і чим. Однокр. до трясти́.
Першим познайомився Валерик, учтиво назвавши себе, а потім тряснув дівчинці руку й Данько (Гончар, Таврія, 1952, 178).
Словник української мови (СУМ-11)