тряснути

I тр`яснутидив. тряскати.

II трясн`ути-ну, -неш, док., перех. і чим.

Однокр. до трясти.

Значення в інших словниках

1. тряснути — тря́снути дієслово доконаного виду трясну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тряснути — ТРЯ́СНУТИ див. тря́скати. ТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і чим. Однокр. до трясти́. Першим познайомився Валерик, учтиво назвавши себе, а потім тряснув дівчинці руку й Данько (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. тряснути — як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О.  Фразеологічний словник української мови
4. тряснути — ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки), ТРЯ́СКАТИ (ТРА́СКАТИ діал.), ЛЯ́ПАТИ, ПА́ЦАТИ розм.; ШЛЬО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. тряснути — ТРЯ́СНУТИ див. тря́скати. ТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і чим. Однокр. до трясти́. Першим познайомився Валерик, учтиво назвавши себе, а потім тряснув дівчинці руку й Данько (Гончар, Таврія, 1952, 178).  Словник української мови в 11 томах
6. тряснути — Тряснути, -ну, -неш гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.  Словник української мови Грінченка