Словник української мови Грінченка

тряснути

Тряснути, -ну, -неш

гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тряснути — тря́снути дієслово доконаного виду трясну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. тряснути — ТРЯ́СНУТИ див. тря́скати. ТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і чим. Однокр. до трясти́. Першим познайомився Валерик, учтиво назвавши себе, а потім тряснув дівчинці руку й Данько (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. тряснути — I тр`яснутидив. тряскати. II трясн`ути-ну, -неш, док., перех. і чим. Однокр. до трясти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тряснути — як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О.  Фразеологічний словник української мови
  5. тряснути — ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки), ТРЯ́СКАТИ (ТРА́СКАТИ діал.), ЛЯ́ПАТИ, ПА́ЦАТИ розм.; ШЛЬО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. тряснути — ТРЯ́СНУТИ див. тря́скати. ТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і чим. Однокр. до трясти́. Першим познайомився Валерик, учтиво назвавши себе, а потім тряснув дівчинці руку й Данько (Гончар, Таврія, 1952, 178).  Словник української мови в 11 томах