тріангуляція
ТРІАНГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. мат. Метод визначення великих відстаней на земній поверхні, за яким остання розбивається, поділяється на трикутники; при цьому вимірюється сторона одного з трикутників і горизонтальні кути всіх трикутників безпосередньо, решта ж сторін визначається тригонометричними обчисленнями.
2. геод. Визначення положення опорних точок на земній поверхні для топографічного знімання місцевості.
Друга можливість використання штучних супутників Землі для геодезії — це космічна тріангуляція (Знання.., 11, 1966, 24);
Для вимірювання Землі у XVII-XIX століттях використовували точний метод тріангуляції (Наука.., 1, 1964, 38).
Словник української мови (СУМ-11)