трібний

ТРІ́БНИЙ, а, е, діал. Потрібний.

Гай, гай! Не трібні тут мозолі: Шукають іншого пани Неситим оком… (Стар., Поет. тв., 1958, 30);

Ще мені самому ця книжка трібна (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. трібний — ТРІ́БНИЙ, а, е, діал. Потрібний. Гай, гай! Не трібні тут мозолі: Шукають іншого пани Неситим оком... (М. Старицький); Ще мені самому ця книжка трібна (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. трібний — -а, -е, діал. Потрібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трібний — Трібний, -а, -е Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.  Словник української мови Грінченка