трійчатки
ТРІЙЧА́ТКИ, ток, мн. Те саме, що трійча́та.
Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах (Головко, II, 1957, 135);
Тут він на мене з ножем. Вибив я трійчатками з його руки ніж, i зчепились ми, качаємось по землі (Мур., Бук. повість, 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)