тріскотня
ТРІСКОТНЯ́, і́, ж., розм.
1. Безперервний або тривалий тріск.
Робітники.. з тріскотнею вивертали недорубані гілляки, ламали тички (Коцюб., І, 1955, 216);
— Гасіть! Де Одарка? ..Але за тріскотнею полум’я нічого не вчув (Ле, Вибр., 1939, 150);
Тріскотня мушкетів не долинала до них (Тулуб, Людолови, II, 1957, 111).
2. перен. Балаканина, письмовий текст, розраховані на зовнішній ефект.
Без художніх образів вірш не має сили емоційного впливу, перетворюється в тріскотню й неприємно вражає читача (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 127);
Партія веде рішучу боротьбу проти непотрібної тріскотні і парадності (Ком. Укр., 11, 1965, 28).
Словник української мови (СУМ-11)