тріскотня

ТРІСК (різкий або сухий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає тощо), ТРІ́СКІТ, ЛУСК, ЛУ́СКІТ, ЛО́СКІТ діал., ТРЯ́СКІТ рідко, ПО́ЛУСК рідко; ТРІСКОТНЕ́ЧА розм., ТРІСКОТНЯ́ розм., ТРІСКОТНЯ́ВА розм. (безперервні або тривалі звуки). Весело, з тріском палає в печі сухий комиш (М. Коцюбинський); З тріскотом, здається, ніби хто трощить черепицю, біжить з-під лемеша сіра вузенька скиба (Ю. Мушкетик); До самого вечора сполохано клекотіли граки над парком, з тріском та луском летіли вниз їхні гнізда (О. Гончар); Плавні горіли.. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу (М. Коцюбинський); Впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); Кроква з тряскотом рушиться (Леся Українка); Тріскотнеча розривних куль наростала (О. Гончар); Фронт присунувся вже зовсім близько, виразно долітає пекельна тріскотня (Я. Качура); З грубки, де з тріскотнявою палахкотіла солома, цілим снопом вирвалося яскраве полум'я (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. тріскотня — тріскотня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тріскотня — [тр'іскот(')н’а] -коут(‘)ні, ор. -котнейу  Орфоепічний словник української мови
3. тріскотня — ТРІСКОТНЯ́, і́, ж., розм. 1. Безперервний або тривалий тріск. Робітники .. з тріскотнею вивертали недорубані гілляки, ламали тички (М. Коцюбинський); – Гасіть! Де Одарка? ..  Словник української мови у 20 томах
4. тріскотня — -і, ж., розм. 1》 Безперервний або тривалий тріск. 2》 перен. Балаканина, письмовий текст, розраховані на зовнішній ефект.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тріскотня — ТРІСКОТНЯ́, і́, ж., розм. 1. Безперервний або тривалий тріск. Робітники.. з тріскотнею вивертали недорубані гілляки, ламали тички (Коцюб., І, 1955, 216); — Гасіть! Де Одарка? ..Але за тріскотнею полум’я нічого не вчув (Ле, Вибр.  Словник української мови в 11 томах