тріумфування
ТРІУМФУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріумфува́ти.
Чому так затяглось наше тріумфування з приводу набутого дару слова, що ми від першого до останнього кадру іноді не закриваємо рота? (Довж., III, 1960, 169).
Словник української мови (СУМ-11)