тс

ТС, ТСС, виг. Уживається як заклик до тиші, мовчання.

В сусідній хаті почувся дитячий регіт і крик. Пані Чубинська кинулась туди. — Тс! цитьте!.. (Коцюб., II, 1955, 164);

— Тс! — озирнувся на них з переднього ряду рудий солдат (Головко, II, 1957, 519);

— Тсс… За дверима — нікого? (Рильський, І, 1960, 320).

Значення в інших словниках

1. тс — тс вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тс — ТС, ТСС, виг. Уживається як заклик до тиші, мовчання. В сусідній хаті почувся дитячий регіт і крик. Пані Чубинська кинулась туди. – Тс! цитьте!.. (М. Коцюбинський); – Тс! – озирнувся на них з переднього ряду рудий солдат (А. Головко); – Тсс... За дверима – нікого? (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
3. тс — тсс, виг. Уживається як прохання чи наказ замовкнути, не порушувати тиші.  Великий тлумачний словник сучасної мови