туалетний
ТУАЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до туалету (у 2-4 знач.).
— Мамо, я це продам між своїми товаришками, — сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки та інші туалетні прибори (Кобр., Вибр., 1954, 73);
Нерідко при розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінці з півкруглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики, намистини (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 323);
Аркадій Петрович.. довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що оббивалось в синавих [синявих] водах туалетного дзеркала (Коцюб., II, 1955, 384);
— Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (Н.-Лев., IV, 1956, 264);
На туалетному столику.. стояло кілька флаконів з духами (Собко, Звич. життя, 1957, 85).
Туале́тне ми́ло — очищене ароматне мило для миття рук і обличчя.
Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом і зубною пастою (Вільде, Сестри.., 1958, 296).
Словник української мови (СУМ-11)