туалетний

ТУАЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до туалету (у 2-4 знач.).

— Мамо, я це продам між своїми товаришками, — сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки та інші туалетні прибори (Кобр., Вибр., 1954, 73);

Нерідко при розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінці з півкруглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики, намистини (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 323);

Аркадій Петрович.. довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що оббивалось в синавих [синявих] водах туалетного дзеркала (Коцюб., II, 1955, 384);

— Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (Н.-Лев., IV, 1956, 264);

На туалетному столику.. стояло кілька флаконів з духами (Собко, Звич. життя, 1957, 85).

Туале́тне ми́ло — очищене ароматне мило для миття рук і обличчя.

Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом і зубною пастою (Вільде, Сестри.., 1958, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туалетний — туале́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. туалетний — ТУАЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до туалету (у 2–4 знач.). – Мамо, я це продам між своїми товаришками, – сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки та інші туалетні прибори (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. туалетний — -а, -е. Стос. до туалету (у 2-4 знач.). Туалетне мило — очищене ароматне мило для миття рук і обличчя. Туалетні губки — великі губки (див. губка2 1) із ряду кремнерогових; об'єкт промислу; використовуються для гігієнічних, медичних і технічних цілей. Великий тлумачний словник сучасної мови