туалетний

ТУАЛЕ́ТНИЙ, а, е.

Стос. до туалету (у 2–4 знач.).

– Мамо, я це продам між своїми товаришками, – сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки та інші туалетні прибори (Н. Кобринська);

Нерідко при розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінці з півкруглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики, намистини (з наук. літ.);

Аркадій Петрович .. довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що оббивалось в синавих [синявих] водах туалетного дзеркала (М. Коцюбинський);

– Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (І. Нечуй-Левицький);

На туалетному столику .. стояло кілька флаконів з духами (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туалетний — туале́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. туалетний — -а, -е. Стос. до туалету (у 2-4 знач.). Туалетне мило — очищене ароматне мило для миття рук і обличчя. Туалетні губки — великі губки (див. губка2 1) із ряду кремнерогових; об'єкт промислу; використовуються для гігієнічних, медичних і технічних цілей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. туалетний — ТУАЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до туалету (у 2-4 знач.). — Мамо, я це продам між своїми товаришками, — сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки та інші туалетні прибори (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах