туалет
ТУАЛЕ́Т, у, ч.
1. Одяг, убрання (перев. жіноче).
Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш пані в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка);
– Я прийду. Ви йдіть уперед, я доповню свій туалет й надійду за вами (О. Кобилянська);
Ніна Дмитрівна весь туалет мужа знаходила бездоганним (О. Десняк);
Входить Ніна, помолоділа, прекрасна, в ошатному вечірньому туалеті (І. Кочерга).
2. тільки одн. Наведення порядку в зовнішньому вигляді (вмивання, зачісування, одягання і т. ін.).
Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить [кінчає] туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко);
Завжди пильна до свого туалету, вона й тепер була розчесана, начисто вимита (Григорій Тютюнник);
Став дуже пахнути одеколон: Тайах посвіжила себе після води. Потім тиша. Жінка робила туалет (Ю. Яновський).
3. Столик з дзеркалом, біля якого одягаються, зачісуються і т. ін.
Вузьке дівоче ліжко, стіл, шафа і маленький туалет складали все умеблювання (В. Собко).
4. Убиральня (звичайно в громадських місцях).
Мене викликали по тривозі. Сталося неймовірне: шпигун виламав в туалеті ґрати і втік (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- туалет — туале́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- туалет — син. дабл, демон відливу, гальюн, клюзет, однометрова кімната, хезальник, хезник, хезтрест. справити велику нужду: бандероль відправити, метнути кізяк, випустити черепаху, хезати. Словник жарґонної лексики української мови
- туалет — -у, ч. 1》 Одяг, убрання (перев. жіноче). 2》 тільки одн. Наведення порядку в зовнішньому вигляді (вмивання, одягання і т. ін.). 3》 Столик із дзеркалом, біля якого одягаються, зачісуються і т. ін. 4》 Убиральня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- туалет — туале́т (франц. toilette, від toile – полотно) 1. Вбрання, одяг. 2. Опоряджування своєї зовнішності. 3. Столик з дзеркалом, біля якого роблять туалет. 4. Убиральня. Словник іншомовних слів Мельничука
- туалет — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
- туалет — ТУАЛЕ́Т, у, ч. 1. Одяг, убрання (перев. жіноче) Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш пані в туалетах легких поранніх, досить штучних (Л. Укр. III, 1952, 525); — Я прийду. Ви йдіть уперед, я доповню свій туалет й надійду за вами (Коб. Словник української мови в 11 томах
- туалет — (фр.) 1. Нужник в театрах, ресторанах та інших громадських спорудах. 2. Стіл із дзеркалом та ящиками. Архітектура і монументальне мистецтво