туалет

(фр.)

1. Нужник в театрах, ресторанах та інших громадських спорудах.

2. Стіл із дзеркалом та ящиками.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туалет — син. дабл, демон відливу, гальюн, клюзет, однометрова кімната, хезальник, хезник, хезтрест. справити велику нужду: бандероль відправити, метнути кізяк, випустити черепаху, хезати. Словник жарґонної лексики української мови
  2. туалет — ТУАЛЕ́Т, у, ч. 1. Одяг, убрання (перев. жіноче). Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш пані в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); – Я прийду. Ви йдіть уперед, я доповню свій туалет й надійду за вами (О. Словник української мови у 20 томах
  3. туалет — туале́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. туалет — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
  5. туалет — туале́т (франц. toilette, від toile – полотно) 1. Вбрання, одяг. 2. Опоряджування своєї зовнішності. 3. Столик з дзеркалом, біля якого роблять туалет. 4. Убиральня. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. туалет — ТУАЛЕ́Т, у, ч. 1. Одяг, убрання (перев. жіноче) Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш пані в туалетах легких поранніх, досить штучних (Л. Укр. III, 1952, 525); — Я прийду. Ви йдіть уперед, я доповню свій туалет й надійду за вами (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. туалет — -у, ч. 1》 Одяг, убрання (перев. жіноче). 2》 тільки одн. Наведення порядку в зовнішньому вигляді (вмивання, одягання і т. ін.). 3》 Столик із дзеркалом, біля якого одягаються, зачісуються і т. ін. 4》 Убиральня. Великий тлумачний словник сучасної мови