тугенький
ТУГЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить тугий.
Я витяг гроші, тугеньку пачечку карбованців, заплатив жінці полтиник і пішов (Чаб., За півгодини.., 1963,8);
Через півтора року повернувся додому Йосип, якого червоні брали в обоз, гульк — а в колисці тугенький, мов гарбузик, хлопчик гойдається, ніжками на Йоньку свариться (Тют., Вир,1964, 7).
Словник української мови (СУМ-11)