Словник української мови в 11 томах

тужільниця

ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тужільниця — тужі́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. тужільниця — ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником.  Словник української мови у 20 томах
  3. тужільниця — -і, ж., заст. У народному похоронному обряді – жінка, що голосить над покійником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тужільниця — ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З.  Словник синонімів української мови