тукан
ТУКА́Н, а, ч. Птах ряду дятлоподібних з великим дзьобом і яскравим оперенням; живиться плодами дерев, а також дрібними тваринами.
До числа найбільш поширених птахів незайманих лісів Бразілії слід віднести туканів.. Усі вони відзначаються легким, але надзвичайно великим дзьобом, краї якого мають пилчасті зубці (Посібник з зоогеогр., 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)