тукання
ТУ́КАННЯ, я, ж., розм. Дія за знач. ту́кати і звуки, утворювані цією дією.
Ліс.. жив своїм життям — таємничі шерехи, глухе тукання, тоненький писк, жалібний зойк наповнювали його.. хащі (Юхвід, Оля, 1959, 187).
Словник української мови (СУМ-11)