турботливість
ТУРБО́ТЛИВІСТЬ, вості, ж.
1. Властивість за знач. турбо́тливий.
Кузьмін був змушений підкоритись прояву турботливості за живу людину з боку.. завгоспа (Збан., Сеспель, 1961, 150).
2. Те саме, що турбо́та 2.
Мене вразила така турботливість цієї стрункої дівчини (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 107).
Словник української мови (СУМ-11)