турботний
ТУРБО́ТНИЙ, а, е. Неспокійний, тривожний.
У сні турботному, важкому І я отак колись лежав (Фр., IX, 1952, 202);
Ти [Музо] приходиш до мене, як ліки, І заспокоюєш ти серце турботне моє (Зеров, Вибр., 1966, 336);
Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (Донч., II, 1956, 364).
Словник української мови (СУМ-11)