туркмени

ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменської РСР.

Туркмени не соромляться своїх традицій, пишаються мовою й одягом, великим братством з іншими народами і зростанням культури (Знання.., 2, 1968, 12);

Кульжан — сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (Тулуб, В степу.., 1964, 57).

Значення в інших словниках

1. туркмени — ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменії. Кульжан – сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
2. туркмени — -ів, мн. (одн. туркмен, -а, ч.; туркменка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменії.  Великий тлумачний словник сучасної мови